Шляхи ефективного використання води в аграрному секторі за практикою офіційної статистики країн світу

Abstract

Багатогалузеве та раціональне використання водних ресурсів для потреб сільського господарства, наявність капіталоємної гідротехнічної інфраструктури з огляду на її технічний стан та можливість регулювання водного режиму, необхідність урахування вимог захисту довкілля (насамперед неприпустимість погіршення екологічних характеристик меліорованих земель), а також потреба забезпечити економічну ефективність від вкладення коштів актуалізують застосування інтегрованого підходу до управління сільськогосподарським виробництвом на меліорованих землях. Результати статистичних досліджень стають вагомими підвалинами обґрунтування державного регулювання та прийняття управлінських рішень. За таких умов сценарій використання у практиці водного господарства методів та інструментів офіційної статистики є оптимальним. В Україні набуває значущості реформування системи державного управління щодо зрошення та дренажу для потреб агросфери, яке знайшло відображення у «Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року» [1]. Виникає потреба використання сформованої історичної статистичної інформації щодо управління водними ресурсами на зрошуваних землях для вирощування сільськогосподарських культур. Для укріплення значення статистики необхідно користуватися її даними при вивченні динаміки частки використання води на зрошення у загальній кількості використаної свіжої води в Україні. Статус водокористувача, як активного агента процесів аграрного виробництва в умовах здійснення іригаційних заходів вимагає надавати відповідні статистичні звіти про використання забраної води на певні потреби. Дані про використання води, що знаходять відображення у звітності, покладаються в основу прийняття рішень та оцінювання їхньої ефективності. Через потребу в імплементації міжнародних та європейських норм і стандартів у сфері статистики навколишнього середовища та багатогалузевої статистики виникає необхідність розглянути світовий досвід застосування як статистичних методів дослідження водних ресурсів країн з ринковою економікою, так і основних положень рекомендацій зі статистики водних ресурсів, пропозиції і приклади прийняття рішень з використанням даних статистики, елементи даних щодо водних ресурсів України. За такими вихідними позиціями у статті систематизовано методичні прийоми статистики дослідження водних ресурсів, сформульовано ланцюг управління та звітності щодо водних ресурсів на підставі ведення водокористувачем еколого-економічного обліку, розкриті необхідні зміни у нормативному забезпеченні підготовки статистичної звітності за правилами еколого-економічного обліку, сформульовано висновки із проведеного дослідження й окреслено напрями подальших досліджень. Головними джерелами інформації статті є дані Держстату України, нормативно-правові акти України, ООН, органів ЄС та Світового банку, дані наукових досліджень застосування методів статистики в ефективному використані води на меліорованих землях за період 1991–2023 рр., адміністративні дані.