Стратегічне планування національного розвитку: міжнародний та вітчизняний досвід . Частина ІІ . Вітчизняний досвід стратегічного планування

Abstract

У статті висвітлюються питання стратегічного планування національного розвитку на довгострокову перспективу, зокрема наведено аналіз міжнародного досвіду та стану вітчизняного стратегічного планування . Також розглянуто законодавче підґрунтя і досвід розроблення довгострокових стратегій національного та сталого розвитку . У другій частині статті надається огляд вітчизняної практики стратегічного планування, а саме огляд нормативно-правової бази, ретроспективний огляд розроблення довгострокових стратегій національного розвитку та стратегічних документів зі сталого розвитку, висвітлюється поточний стан стратегічного планування в Україні . Зазначається нагальна необхідність удосконалення національної системи державного стратегічного планування на основі урахування досвіду інших країн та застосування найкращих світових практик . Значну увагу приділено проблемам довгострокового сегменту стратегічного планування національного розвитку . У сучасних умовах слід модернізувати законодавчу базу для створення якісно нової системи стратегічного планування, здійснити субстантивний аудит стратегічних документів та оцінку їх реалізації, забезпечити впровадження цифрових технологій у процеси моніторингу . Процес планування має враховувати принципи менеджменту, що базується на результаті, та ґрунтуватися на доказовій базі, фактах та якісних даних як на етапі планування, так і на етапі моніторингу і оцінки . Стратегія національного розвитку України на довгострокову перспективу може слугувати стрижнем оновленої системи стратегічних документів та орієнтиром для прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень, які, своєю чергою, мають ґрунтуватися на результатах фактологічного аналізу (evidence based decision making) . Довгострокова стратегія має виконувати декілька ключових функцій, таких як цілепокладальна, координаційна, інтеграційна, регулятивна та спрямовуюча . У статті робиться висновок про доцільність вдосконалення стратегічного планування в Україні для забезпечення сталого розвитку навіть за умови викликів поточного часу на етапі переходу від відновлення до розвитку.