Аналіз стану інформаційного суспільства в Україні

Abstract

Цифровий розрив, або розрив між тими, хто має доступ до технологій і може ефективно використовувати їх, і тими, хто їх не має, перебуває у центрі уваги переважної більшості досліджень з проблематики інформаційного суспільства. Дослідження у сфері доступу населення окремих країн до сучасних технологій показують, що, незважаючи на різке розповсюдження мобільного зв’язку та інтернету в країнах, які розвиваються, глобальний цифровий розрив у світі зростає. Упровадження широкосмугового швидкого підключення до інтернету забезпечує певні групи населення можливостями для процвітання, допомагаючи їм отримати технологічні ноу-хау, необхідні для досягнення успіху в цифровій економіці. Більше можливостей, ніж будь-коли раніше, доступно для тих, хто має доступ до технологій. Для тих же регіонів, в яких населення обмежене у своєму доступі до цифрових технології, умови щодо покрашення життя суттєво погіршуються, зменшуючи можливості для розвитку. Така ситуація не сприяє формуванню інформаційного суспільства, зменшуючи загальні можливості регіону або країни отримувати дивіденди від використання новітніх технологій, поглиблюючи соціально-економічну кризу. Майбутній успіх будь-якої країни потребує не лише знайомства з широким спектром технологічних інструментів, а й практичного володіння ними. Якщо країна хоче розвиватися технологічно та залишатися конкурентоспроможною на світовій арені, її громадяни повинні мати високий рівень технологічної компетентності. Для України проблема цифрового розриву залишається досить гострою. У статті розглядаються питання визначення факторів, що впливають на стан доступу та володіння ІКТ в різних регіонах країни. Проведений факторний аналіз виявив, що можна виділити два узагальнюючі фактори, перший з яких пов’язаний з фінансовим забезпеченням розвитку ІКТ в регіоні, а другий – з розширенням кола громадян, які володіють ІКТ на високому рівні. Проведене дослідження розподілу регіонів згідно з цими факторами показало, що більшість регіонів України має низький рівень фінансування впровадження ІКТ, а це, своєю чергою, є основним чинником цифрового розриву в Україні.